?

Log in

No account? Create an account
Метелики над землею літающе
Людина? Тіні сон.
Сапковський - труднощі перекладу 
26-е-травень-2016 05:36 pm
ромашка

«Межа можливого» — переклад КСД

От ми нарешті і дочекалися моменту, коли можемо обговорювати переклад відьмацької саги українською мовою, офіційно виданий на папері! Ще, як кажуть, і чверть століття не минуло з часу виходу першого оповідання, перекладеного М.Рябчуком, аж ось є вже дві книги оповідань.

Тобто, в моєму варіанті неістотно, паперовий чи електронний. Я й так наразі користуюся другим, ні-ні, цілком законним, на гугл-буці. Там щасливо виклали значну частину оповідання «Межа можливого», щасливо, бо не так давно я аналізувала помилки російського перекладу цього самого оповідання . Відразу ж відповім на питання, яке багато кого непокоїть: чи не робився український переклад радше з Вайсброта, ніж із Сапковскього? Себто, чи не повторює він помилок, від яких у російському перекладі аж кишить? Отож — ні. Я знайшла лише одну таку спільну помилку, вона могла бути випадковим збігом, зрештою, трактується по-різному.

Але давайте я спершу про щось попереджу. Через багато різних причин я воліла б вести це обговорення у закритому режимі. Однак це неможливо, я його обіцяла членам дружньої спільноти, багато з яких у соцмережах не зареєстровані. Тому домовляємося наперед: не будемо розмовляти, чи доречним є взагалі переклад польського письменника українською мовою (хто б хотів таку бесіду вести, - охоче дам адресу, де можна показати свій глек на капусту), хто має право робити такі переклади, яких правил при цьому дотримуватися і т.д. і т.п. Мене цікавлять лише фактичні помилки, якщо такі знайдуться. Концепцій намагатимусь не чіпати, а якщо вже, то покажу заодно на вдалі, з моєї точки хору, місця.

Прошу також пам’ятати, що я не всезнаюча і можу помилятися, а також те, що можу посилатися на іншу редакцію оригіналу. Або ж просто на помилкове місце в електронному варіанті цього оригіналу. Або ще можливо, що мені чомусь більше подобається інший варіант перекладу певного виразу, про що я чесно попереджу.

1. Оригінальна фраза

– Ej, poczekaj – rzekł do niego człowiek w brunatnej tunice. ‑ Zapomniałeś o czymś.

Перекладена фраза

— Гей, почекай, — сказав до нього чоловік у брунатній туніці. — Я про дещо забув.

Не треба бути особливим знавцем польської мови, щоб зрозуміти: переплутані особи. Правильний варіант: Ти про дещо забув.

Або помилка неуваги, або розходження оригіналів. мабуть-таки перше, бо другий варіант логічніший.

2. Оригінальна фраза

Kopru wrzuć do garnka, ile wlezie.

Перекладена фраза

Кропу кинь до горнятка, скільки влізе

(Якщо хто забув, йдеться про копу раків).

Отож горнятко призначене для того, щоб із нього пити: молоко, воду, чай, кисляк. Щось варять у горнятку хіба з гіркої біди, коли бракує посуду. Але, хай там як, копа раків у горнятко не влізе, його максимальний розмір — півлітра, ну там три чверті від сили. Краще було не вигадувати горнятка, а залишити звичайний горщик.

3. Оригінальна фраза

– Nie poluję na smoki – rzekł Geralt sucho. ‑ Na widłogony, owszem. Na oszluzgi. Na latawce.

Перекладена фраза

— Я не полюю на драконів, — сказав Ґеральт сухо. — Н вилохвостів — так. На ослизгів. На літавиць.

Отож між літавцями і літавицями існує певна різниця. Ці останні є персонажами також українського фольклору, вони виглядають гарними молодими дівчатами з пишним волоссям та спеціалізуються на спокушуванні молодших і старших чоловіків. Думаю, що наш герой таких красунь не чіпав би.

4. Оригінальна фраза

– Jak wolicie, mową wiązaną czy normalnie?

Перекладена фраза

— Як зволите, мовою цвітастою чи нормально?

Як не дивно, цього разу Вайсброт мав рацію, переклавши в’язану мову як «віршовану». От, для підтвердження, цитата з Ал.Кравчука:

Nade wszystko zaś układano liczne i obszerne dzieła z zakresu teologii, zarówno prozą, jak i mową wiązaną.

А от і вікіпедія

Отож, «в’язана мова» — це протилежність прози. Мова ритмізована, римована чи ще якась, одним словом, віршована. Не цвітаста. Проза теж може бути цвітастою.

5. Оригінальна фраза

Ale wahają się zadrzeć z Niedamirem

Перекладена фраза

Але вагаються повстати проти Нєдаміра.

Знаю-знаю, що сама ця транскрипція — Нєдамір — багато кому не подобається (мені теж). Але йдеться про слово «повстати». Як на мене, повстати проти короля можуть лише його піддані, всі інші можуть з ним сперечатися, мати сутички, ще щось. Мешканці Голополя (і перекладі КСД Холопілля) — не піддані короля Недамира (але ж ім’я, nomen omen), тому можуть з ним задиратися або сваритися. Хтось інший, не чутливий до слова трубадур, міг би вжити не надто годяще слово, але на наш Jaskier.

6. От зараз буде не стільки помилка, скільки спірна ситуація.

Dziwicie się więc, że pognał za smokiem jak kot z pęcherzem?

То ви дивуєтесь, що він погнав за драконом, наче кіт за риб’ячим міхуром?

Цей безталанний кіт усім завдав клопоту. Маємо на вибір версію Вайсброта — побіг, як кіт із повним міхуром (вочевидь, шукати лоток із піском), версію КСД — побіг, як кіт за міхуром (як кошенята за пірцем чи паперовою мишкою), або ж мою власну:

Мається на увазі жорстока розвага, коли до котячого хвоста прив’язували міхур з камінцями (у пізнішому варіанті — консервну бляшанку), що швидше тварина тікала, то більше торохтіли камінці й то швидше тікав кіт…

І вибираймо.

UPD - внаслідок обговорення цього питання з'ясували, що міхур наповнювали не камінням, а горохом.

7. Оригінальна фраза

– To – powiedział Kozojed, wskazując na górujące nad okolicą trzy szczerbate szczyty – to są Chiava, Pustula i Skakunowy Ząb

Перекладена фраза

— Ото, — сказав Козоїд, вказуючи на три щербаті вершини, що здіймалися над місциною, — то Х’ява, Пустуля і Скакунів Зуб.

Найбільше проблем спричиняє ота Chiava. Якщо читати Ch на польський лад, то дійсно буде Х. Але ж у польському алфавіті немає літери v. Бо це й не польське слово, а, схоже, італійське. Яко таке, читається К’ява і має не надто пристойне значення в італійській мові.

8. Оригінальна фраза

A co to, proszę waszmości, za różnica, złoty, siny, sraczkowaty czy w kratkę?

Перекладена фраза

А яка, прошу мосьпанство, різниця, золотий, синій, бронзовий чи в клітинку?

Про той злощасний срачкуватий колір ми колись чимало розмовляли і встановили, що означає він середній відтінок між жовтим і зеленим, його походження, думаю, зрозуміле. Ну, можливо це така концепція, — називати срачкуватий колір бронзовим…

От, думаю, досить на початок. Ще допишу, що на фразу «у віці покладин» я аплодувала у монітор, бо сама не вміла знайти такого вдалого замінника виразу w wieku, że się tak wyrażę, łożnicowym. Натомість ідея називати краснолюдів ґномами (ґ задерте) не видається мені надто вдалою, раз, доведеться пізніше якось розрізняти тих задертих ґномів і власне гномів, два, губиться натяк на літературну казку «Про краснолюдів і сирітку Марисю» (себто Циріллу). А такі алюзії є у «Крові ельфів», де краснолюди посилено опікуються сиріткою, і в «Сезоні гроз», де значиться професор Опалек.

Ну, ще там недорізані редактором «закатав рукави» чи не зовсім годяща за стилем «жопа» там, де в оригіналі була «rzyć» і ще усілякі дрібниці.

На завершення додам своє традиційно: хай там як, прошу на мене не ображатися. Я тільки й хочу, щоб наші переклади були найкращими і настільки бездоганними, наскільки це можливо.

Оригінал цього запису знаходиться на платформі http://tin-tina.dreamwidth.org/383198.html

Коментарі 
26-е-травень-2016 06:06 pm (UTC)
Спасибо! Местами очень познавательно, и интересно сравнивать языки.
Внезапно жалею в последнее время, что я не лингвист и не учила сравнительную славистику :))
Оффтоп: я там у себя написала чуть-чуть про историю львовского джаза в связи с историей песни "Маки на Монте-Кассино", вдруг будет интересно :))
26-е-травень-2016 06:49 pm (UTC)
Большое спасибо, я очень люблю эту песню! Уже пошла читать.

А насчет лингвистики, так я тем более не лингвист, куда мне :-)
26-е-травень-2016 09:48 pm (UTC)
А я в цілому враження?
27-е-травень-2016 08:58 am (UTC)
Боюся, що в моїх умовах не дуже вийде здобути це загальне враження :-). По-перше, досі я переглядала або паперовий варіант дуже похапцем, або електронні фрагменти, цього виразно замало. По-друге, надто вже глибоко довелося мені залізти колись у цей текст, щоб мати змогу глянути на нього відсторонено.

Ну гаразд. Найбільша дотеперішня претензія: і перекладу, і виданню загалом дуже бракує відчуття стилю. Я розумію, що в наших умовах переважно не до таких мудрувань, та все-таки...
Однак щоб пояснити, як цей брак стилю проявляється, мені довелося б писати зовсім окремий пост, і той вже точно був би у закритому режимі.
29-е-травень-2016 10:37 am (UTC) - Мосьпан
Дуже не подобається цей регіоналізм "мосьпан".
У Грінченка "вашець" (від ваша милість).
29-е-травень-2016 10:40 am (UTC) - Re: Мосьпан
Я ж, натомість, твердо затямила цитату з Теодора Микитина: "Вацьпанькай загородовому ликові!"
Але це питання концепції перекладу, тут уже всі вправі вибирати годяще звертання. Аби лиш не ті огидні Вайсбротові мазелі, бо так у описувану епоху називали дівиць легкої поведінки.
29-е-травень-2016 10:41 am (UTC) - Горня
Категорично не згоден щодо гонятка. Це сучасна помилка.
Горнятко/горня це саме глечик, а не чашка, як зараз пропагують.
У класиків З ГОРНЯТКА КАШУ ЇЛИ.
29-е-травень-2016 10:42 am (UTC) - Re: Горня
Щодо класиків, то я аж ніяк не певна в цьому, натомість можу твердо запевнити, що нині з горнят винятково п"ють.
29-е-травень-2016 10:51 am (UTC) - Імена слов'янські
"Нєдамір" - бр...
У Легези взагалі проблема зі слов'янськими іменами.
Чому б не передавати їх адаптовано? Та й нарочито з польської передає з порушенням правил, бо ie передавати правопис каже як е, а не є.
29-е-травень-2016 12:15 pm (UTC) - Re: Імена слов'янські
Власні назви це взагалі болюча тема для Саги.
Я якось намагався взятися за порівняльний аналіз, але коли зрозумів, що не влізу в формат однієї статті, полишив.
Ось мій маленький доробок: http://ueartemis.livejournal.com/629.html
29-е-травень-2016 10:54 am (UTC) - Ґноми
Якось Ви доволі стримано про найголовнішу ваду перекладу - ґномів, що не гноми )
І це при тому, що краснолюди вже траплялися в українській літературі раніше.
29-е-травень-2016 02:11 pm (UTC) - Re: Ґноми
А бо я ще не знаю, як ці (задерті) гноми обіграються у "Крові ельфів", де вже явні алюзії на "Сирітку Марисю". Краснолюдки в нас не лише траплялися - це доволі популярна казка (Конопніцької), яку кілька раз по-різному перекладали і перевидавали.
Ну от хоча б
http://bookchest.livejournal.com/31063.html
29-е-травень-2016 07:09 pm (UTC) - Re: Ґноми
Та ні, я про це: http://books.google.com.ua/books?id=1AIjAQAAIAAJ&q=%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%BA%D0%B8&dq=%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%BA%D0%B8&hl=uk&sa=X&ved=0ahUKEwjHqvvX_f_MAhXBJSwKHdP2BdQQ6AEIJDAB

Точно якась радянська казка.

Edited at 2016-05-29 19:09 (UTC)
22-е-червень-2016 11:50 pm (UTC)
Справедливі зауваження. Але за вийнятком злощасного garnka майже ніщо не ріже вуха і читати не заважає. Легеза наслідує оригинал у переважно стриманий спосіб, і характери відчуваються такими, як я пам'ятаю з польської, без зайвих вольнощів. Якщо вже порівнювати, то крім помилок у нього є недоречні, як на мене, спрощення, коли він з усіх синонімів бере найнейтральніші, навіть за наявності дослівного відповідника. Проблема стилю, так? Але багато доброго в нього також є. Непогано для першого видання. За складнощі перекладу ґномів і власних назв він певною мірою "виправдовується" у коментарях.

Edited at 2016-06-22 23:52 (UTC)
23-є-червень-2016 02:56 pm (UTC)
Та і я достатньо вже виправдовувалася за своє коментування і цілком визнаю право перекладача на експеримент (на всяк випадок зізнаюся, що колись вигадала Горицвіта замість Яскра, і це ще тільки невелика частина моїх гріхів перед Сапковським). Але, зрештою, якщо ми маємо свій переклад, то чому ж його не коментувати? Не все ж у Вайсброта помилки шукати.
Сторінка була завантаженалипень 23-є 2019, 7:10 pm GMT.