September 17th, 2017

ромашка

Чаклунський світ

 Порція четверта
Точніше, перша половина третього розділу.
В цій частині герої, як годиться, вилазять на скелю, не заходять, правда, в море, але бовтаються у струмку, їздять верхи на пониках, а врешті дістаються великого міста, де чекає їх чаклунка у шкарлатно-золотій сукні.

Хоча насправді жінок там більше, ніж здається, і обидва герої, хоч не здогадуються про це, зустріли жінку свого життя (кожен свою жінку :-) )
 

Прибравши вручну залишки дверей так, що можна було пройти, і розірвавши та розчистивши завісу із засохлих витких лоз, вибралися на схил пагорба, де яскравими латками росла нова весняна трава, а якісь дрібні жовті квіти цвіли, наче розсипані шматочки золота. Вони перебували на вершині скелі, яка з цього боку спадала до струмка. Не кажучи й слова, Саймон, спотикаючись, рушив униз, до води, яка обіцяла промити запилене горло, полегшити муки покритої сіллю шкіри.

 Нагадаю, що попередня,   третя частина тексту тут


 

 

 
Оригінал цього запису знаходиться на платформі http://tin-tina.dreamwidth.org/403342.html