?

Log in

No account? Create an account
Метелики над землею літающе
Людина? Тіні сон.
Кому належать Чернівці (вже не знаю, котре за чергою) 
28-е-лютий-2011 07:43 pm
ромашка
     Звичайно, у «чернівецькій» підбірці не могла я пропустити мою улюблену Ірину Вільде, яка в цьому місті провела свою юність і дуже його любила. Чимало чернівецьких вражень, описів і пейзажів втрапили в її книжку «Повнолітні діти». Презентований уривок – з «новіших» «Повнолітніх дітей», як ми колись їх називали – ПД2. Якщо хто пригадує: це коли Дарка, виключена з гімназії, виїжджає з Буковини, але в перерві між поїздами ще знаходить кілька годин, щоб попрощатися з Чернівцями – містом, вулицями, приятелями. І намагається надивитися на них, так щоб вистачило на довгі місяці чужини.
      « Ішла вперед, пильно приглядаючись до всього.
      Привокзальною стрімкою вулицею, яка й досі носила в народі стару австрійську назву Бангофштрасе, йшли безперервним ланцюгом люди, переважно селяни з навколишніх сіл. Строкаті тайстри на плечах на білому полі сорочки додавали мальовничості цьому живому ланцюгові. Жінки, незважаючи на холодну пору, були здебільшого босі. Та хоч і босі, хоч і ноги не в одної були порепані від роси і стерні, як свіжозорана рілля, проте всі вони мали на собі сорочки, густо обшиті бісером та лелітками.
       Лише горботки відрізняли в цьому хороводі бідніших від багатших. Заможніші мали на собі горботки добротні, густі, блискучі, з тонкої вовни, перетикані срібними нитками. Горботки ж бідніших були домоткані, грубого виробу, шерстяні й такі рідкі, що підтичка просвічувала крізь них.
       З вулиці від шіфи (колись було тут на розі корабельне агентство, і назва так і прилипла до цього місця) пошнурував угору привокзальною вулицею караван швабок з пірамідами кошиків на голові. Це німецькі колоністки, яких на Буковині називають швабами, вирушили на базар з городиною і набілом.
       Усі вони, як одна, відрізнялися стрункими, витонченими фігурами. Дарці спало на думку, що надзвичайна граціозність у швабок – це не випадкове явище. Це, мабуть, наслідок того, що їм день у день доводиться носити на голові кошики, часто навіть з банками молока.
       Ось вийшов з корчми старий липован з дочкою чи невісткою. Поверх заправлених у юхтові чоботи полосатих штанів мав він на собі яскраво-червону шовкову косоворотку, оздоблену великими золотистими ґудзиками, і солом’яний домороблений бриль. Рідка біла борода віялом розлягалася по грудях. Молода липованка своїми у кілька рядів спідницями, широкими рукавами та яскравою, на потилиці зав’язаною хустиною дуже нагадувала циганку. Тільки кучеряве світло-русяве волосся й сині очі видавали її.
        Дарка звідкись знала, що липовани – це старовіри, які багато років тому перемандрували сюди з Росії, переслідувані царським урядом за свої релігійні переконання. Оселилися вони по буковинських селах компактними масами, зберігаючи протягом довгих років не тільки свою мову, але й усі обряди своєї віри. Відбившись од рідної землі, не прив’язалися вони до чужої. Липовани майже не займалися хліборобством. На Буковині були відомі тим, що закуповували у людей сади на пні, а пізніше цілий рік торгували овочами.
       Дарка задивилася на тендітну вроду молодої липованки. Щаслива бодай вона?
       Весь правий бік довгої Бангофштрасе займали переважно низькі, тісно притулені один до одного будиночки з господарськими речами, а також з речами селянського вжитку, дешеві корчми, від яких несло до нудоти поганим вином, магазини з яскравими тканинами, шкірою, готовим взуттям, обмінні пункти, де на місці вимінювали повісмо й віск на цвяхи й дьоготь чи гас, перукарня з п’явками за вітриною, фотограф з бутафорним конем та літаком та ін. Всі оці підприємства були монополією дрібних єврейських торговців. тут вони мали свої ґешефти, тут десь обіч була й кімнатка з кухнею, де жила сім’я. Вулиця ця славилася численною дітворою. Буквально біля кожної крамниці бавилися на виступі під вітриною малі, часто голопупі, скуйовджені, у периновому пуху діти»
Коментарі 
28-е-лютий-2011 06:11 pm (UTC)
Хороший отрывок. Тайстры до сих пор в ходу - удобная вещь, но национальных костюмов на улице уже не встретишь, а босых даже я в детстве уже не застал. Маленькие же хозяйственные магазинчики на этой улице не вывелись до сих пор.
28-е-лютий-2011 06:13 pm (UTC)
Так це початок 20-х років. Тоді навіть гімназисти не мали обов"язкової форми, бо не всі родини могли її придбати.
28-е-лютий-2011 07:05 pm (UTC)
Вот я и пытаюсь понять. Ведь даже по книге это где-то около 1923 г., то есть после войны и присоединения к Румынии уже пять лет прошло. Можно было бы и обуться. Конечно, про сапоги в черновицком краеведческом музее рассказывают, что они одни на всю жизнь были и правый с левым одинаковые, но постолы-то я хорошо помню. Кстати, то, что они идут по улице от вокзала к рынку ещё не знпчит, что они на поезде приехали. Помню, женцина из Великого Кучерова (это недалеко от Черновиц, но с другой стороны)рассказывала, что при Румынии ходила в Черновцы продавать иолоко пешком, даже зимой по глубокому снегу, потому что на поезде было слишком дорого. Транспортные издержки делали бизнес нерентабельным.
28-е-лютий-2011 07:16 pm (UTC)
А там з датуванням, схоже, свідома містифікація. Колись я намагалася з цим розібратися, отут і ще за тегом Ірина Вільде можна подивитися. Якщо коротко, то основна дія ПД1 і ПД2 відбувається у 1921-22 роках.
Поїзди майже напевно були надто дорогими (це Дарка поїздом приїхала), і в тих же ПД2 в одному з епізодів є ціла технологія безбілетного проїзду (залізничні контролери, як годиться, були в долі). А ще пасажири брали з собою в поїзди свічки, бо жодного освітлення не було.
А чого ходили босі - хто знає. Може, звичка...
28-е-лютий-2011 07:38 pm (UTC)
шифа - это от того, что ранее, до постройки дома корабля, на этом месте был кабак "шифа", - это по Кайндлю Р.Ф. , с уважением.
1-е-березень-2011 07:05 am (UTC)
Дякую, цікаве пояснення. Але я версію з корабельним агентством бачила також в інших місцях.
1-е-березень-2011 07:53 am (UTC)
насколько мне известно, в Черновцах до 1940 года было огромное количество агентств по трудоустройству за границей: Канада, США, Латинская Америка; в те годы фактически как и нынче, многие наши земляки вынужденны были батрачть за кордоном.
1-е-березень-2011 08:04 am (UTC)
Через таке пройшло багато народів: чехи, шведи, італійці, німці, не кажучи вже про Південно-Східну Азію. Надлишок населення ну і природна цікавість також: траплялися мені дослідження, згідно з якими ці емігранти були якраз не найбіднішими (тим або все байдуже, або й грошей на еміграцію не вистачає), а саме представниками тодішнього середнього класу.
1-е-березень-2011 08:23 am (UTC)
Знаете, я очень уважаю все перечисленные Вами народы; так случилось что мне не представлялись исследования о характере и психологии трудовых эмигрантов, я даже боюсь подумать, кому бы это и за чем это понадобилось, окромя, естественно, неких университетских работ студентов столичных вузов.
Вы знаете, вербовщики на работу были всегда и в каждой стране, и даже во время войны, но разница в том, что в сравнение с теперешним временем, тогда потенциальный работодатель был в "законе", и крестьяне украинские подписывали контракт, в котором обуславливались моменты, понимаете, фактически нынешние условия отстают на сто лет от предыдущих.

1-е-березень-2011 08:41 am (UTC)
Я мала на увазі саме ці "дореформенні" часи, які в багатьох відношеннях були цивілізованіші, ніж наші: люди менше городили кордонів і ще вміли бачити за папірцем (або й без папірця) таку саму людину. Хіба зараз можливим був би такий документ, як нансенівський паспорт?
Про трудову міграцію з Чехословаччини є твір Карела Чапека. Нехай згадаю... здається, "Гордубал".
1-е-березень-2011 08:58 am (UTC)
это очень серьёзный вопрос на счёт паспорта Нансена, я не специалист в данной политической теме, ведь эт чистая политика. Но, думаю, что подобный международный документ возможен, к примеру, в отношении с Россией, в скором будущем.
К сожалению, Кароля Чапека я не читал,- неоднозначно отношусь к каким-либо переводам, -- предпочитаю ли-ру на родном языке, правда мои нынешние товарищи, сетуют, дескать, ментальность у нас западноукраинцев очень схожа с западными словянами: чехами, словаками, поляками...
1-е-березень-2011 09:17 am (UTC)
Ментальність - досить-таки туманне поняття, імхо, а от що розуміти інші слов"янські мови нам зі очевидних причин легше - це правда.
Якось так склалося, що цього Гордубала я читала в перекладі, але мене дуже здивувала схожість цього твору з подібними повістями галицького "емігрантського" циклу. Зміст невигадливий: головний герой повертається додому з Америки в досить убоге село, дружина, збалувана доларами, за час його відсутності встигла завести коханця, ну а далі все переходить у детективний сюжет.
Нансенівські паспорти одержували, наприклад, російські емігранти. Та й інші біженці. За спогадами У.Самчука (досить відомий письменник, родом з Волині) з цим паспортом він прожив до 1938 році (постійно мешкав у Празі), об"їздив майже всю Європу і ніколи не мав жодних проблем з цього приводу.
1-е-березень-2011 09:44 am (UTC)
Не знаю даже, разве что белорусский язык легко понимать, и возможно, что и русский; польский язык могу понимать если поляки, да и словаки, не будут торопиться, не спеша, кое-какой смысл уловлю, то есть пойму, что от меня хотят, а вот чешский, ну нет, это хоть и славянский, но очень тяжелый славянский - имел опыт реального общения, - мы перешли на английский. Вот ментальность у нас со славянами из этих регионов похожая - мы как и они такие же неряшливые, такие же пузатые и весёлые, и у нас ними есть особая черта объединяющая нас всех - это спиртное, культура его потребления - я был шокирован, поляки так они мне показалось похлеще москалей будут.
На счёт эмигрантского цикла, я так понимаю, вы имеете ввиду еврейских галицких писателей?
1-е-березень-2011 09:53 am (UTC)
Ні-ні, галицьких українських, я, на свій сором, галицьку єврейську літературу не дуже-то й знаю. Франко "Гей розлилося ти руськеє море", Чайковський "До Бразілії", Лесь Мартович, Осип Маковей, Карманський, ще деякі.
До чеської мови зручно переходити через словацьку, в ній багато схожого на закарпатські діалекти.
1-е-березень-2011 10:11 am (UTC)
Маковея Осипа я читал, в Черновцах он проживал по улице 28 июня, напротив моего дома фактически - феноменальная личность, настоящий интеллигент.
Я, правда особого никогда особо не интересовался литературой западноукраинской, как-то она слишком приближена к народу, более даже, крестьянскому сословию, - некоторые вещи Кобылянской и Франко нравятся как эталон. А вы простите из Буковины, Черновцов, вроде бы нет, чувствуется что вы более как бы украински настроены, от этого смею предположить что из Галиции.
1-е-березень-2011 10:16 am (UTC)
Галичанка щонайменше в 5 поколіннях :-) Буковина і Чернівці - то більше так, з симпатії, а почалося все з Ірини Вільде, звичайно, з "Повнолітніх дітей".
1-е-березень-2011 10:23 am (UTC)
Галичина большая, три области целых: Тернольская, Львовская и Ифвано-Франковская. Во всех трёх областях я бывал, если рассуждать о Галиччине, то для меня Галиччина, это небольшие районные городки, настоящие еврейские рыночные городки, это еврейские гетто, это целый букет национальных украинских-русинских цветов, колорит. И т.д. а вы откуда из какого из трёх галицких обл городов?
1-е-березень-2011 10:30 am (UTC)
З Львівщини, саме з такого невеликого міста. А великою Галичина може видатися хіба що порівняно з Буковиною :-) На щастя, не все зводиться до географічних розмірів :-)
1-е-березень-2011 10:37 am (UTC)
Львовщина красивая, совсем казалось бы недалеко от Буковины, но уже не то, культура католическая. Я далёк от религии, но с умилением наблюдал как на первое сентября в школу одного из городов Галиции, родители обязательно приглашали священника. Мой товарищ русский со Львова, говорил что кем бы ты не был, какой бы национальности - Галиччина перемелет.
1-е-березень-2011 12:28 pm (UTC)
Мабуть, він правий. Особливо у наступному поколінні: вже й не розбереш, в кого батьки місцеві, а в кого - уроджені сибіряки :-)
1-е-березень-2011 02:06 pm (UTC)
вы знаете шо после войны, город ранее 300 тыс уже после 1947 был 21 тыс, приезжие были русские и москали из центрально-восточной части украины. эт уже потом в 60-70 началось ударное строительство.
1-е-березень-2011 02:15 pm (UTC)
(А можна без "москалів"? я не те щоби, а просто стараюся обійтися без неофіційної лексики. Тільки не образьтеся, це я так на всякий випадок :-) )
Більш-менш знаю, і знаю, як масово виїжджали корінні мешканці Чернівців спершу у 1940, потім у 1944 році, потім ще кілька хвиль було. Подібно було і в нас: у моєї прабабусі було п"ять сестер, то всі вони і всі їх діти виїхали до 1945, хоча ніхто з них навіть всерйоз політикою не займався. От така інтелігентщина: вчителі, адвокати, музиканти, художники. Вже далеко-далеко після війни дехто з них обізвався. А стрімкий ріст міського населення і у Львові відбувся десь з 60-х років починаючи, це така, видно, загальна тенденція.
1-е-березень-2011 02:28 pm (UTC)
я ни в коей мере не хотел бы показаться похожим сродни тех, кто для определения принадлежности к определённой нациям, использует не официальные термины и названия. Просто я давным-давно учился под Львов в Дублянах в универе где учился Бандера, нынче Аграрный университет, так вот, галичане зав кафедры часто говорили типичные для интеллигенции слова: жыды, москали и срака. Я ни в коем случае не обобщаю это на всех галичан, но меня это отношение впечатлило; во время споров с некоторыми деятелями мне старались объяснить что жыды - это нормальное слово, а русские это мы украинцы, а русские в россии - это москали, и это нормально. Вы совсем не типичная, очевидно, Галичанка. ===========
Да, так и в Черновцах было, только масштабы чуть поменьше, но тоже значительные, послевоенные годы из прежних осталась одна/четвертая не более.
Но Черновцы по сравнению с Львовом быстро набрали свою еврейскость, и к 60 годам практически 50 % были евреи: буковинские, бессарабские и союзные
1-е-березень-2011 02:44 pm (UTC)
Ну, самі бачите, з яких слів цей ряд :-), хоча слово "жид", "жиди" і дійсно в тій чи іншій формі належить до більшості європейських мов і переважно не має ніякого образливого підтексту. Але мені досить і того, що воно когось з наших сучасників може якось неприємно зачепити.
"Но Черновцы по сравнению с Львовом быстро набрали свою еврейскость, и к 60 годам практически 50 % были евреи: буковинские, бессарабские и союзные "
Я раптом згадала один анекдот, видно, з середовища єврейської еміграції з СРСР, вже в Ізраїлі.
"-Вы из какого города?
- На "А".
- Это какой же?
- Черновцы, только назовешь, обычно отвечают: "А!".
- А я из города на "О". Из Ленинграда".
Я його завжди розуміла в тому сенсі, що вихідців Чернівців серед цієї еміграції було багато :-)

1-е-березень-2011 02:49 pm (UTC)
классный анек, спасибо, смеялся..
Сторінка була завантаженажовтень 17-е 2019, 10:02 pm GMT.