?

Log in

Метелики над землею літающе
Людина? Тіні сон.
Останні записи 
25-е-серпень-2016 02:24 pm - Альпійська стежина
ромашка

Скромне ім’я жіноче

Йдеться про нарис Л.М.Монтгомері «Альпійська стежина» і кому його варто читати. Шанувальницям творчості письменниці, — так, а ще всім тим, кому цікаво, як формується homo literatis.

Читати більшеCollapse )

Чи вписала вона своє ім’я на вершині? Думаю, сьогодні вже ніхто не сумнівається.





Оригінал цього запису знаходиться на платформі http://tin-tina.dreamwidth.org/388513.html
23-є-серпень-2016 01:54 pm - Альпійська стежина
ромашка
Альпійська стежина


Оригінал цього запису знаходиться на платформі http://tin-tina.dreamwidth.org/388102.html
21-е-серпень-2016 01:28 pm - Блейк Лондон
ромашка

Плач маленького сажотруса

З сажотрусами практично всі зацікавлені особи впоралися вдало, я лише узагальню.

Читати більшеCollapse )


Оригінал цього запису знаходиться на платформі http://tin-tina.dreamwidth.org/387993.html
20-е-серпень-2016 06:11 pm - Лондон
ромашка

Повії, Темза, сажотруси

За своє життя я допустилася кількох перекладацьких гріхів, але в одному досі не завинила — за англійську поезію не бралася. Ну бо й куди…, — не кажучи вже про віршувальну техніку, я б часто не вміла і підрядника скласти. Слова багатозначні і хтозна, чого автор вживає якесь дуже чудернацьке? Може, то словесна гра, може, 15-е за місцем у словнику значення, може, за розміром підійшло… А, може, просто помилка друку, оно як колись отой Пальмовий день…Темна воно річ, а відомо ж — те, що губиться у перекладі, це і є поезія.

Так, принаймні, запевняють перекладачі старшої дати. Вони ще не знають, що виросле нове покоління читачів, яке впевнено запевняє: нічого подібного! Якщо ми чогось в тексті не розуміємо, то це переважно тому, що описувані автором реалії давно відійшли в минуле. Виявляється, навіть сучасним англомовним англійцям потрібні пояснення не кажу вже Шекспіра, а поезії, написаної на межі 18-го-19-го століть. Детальні такі пояснення, кожен рядок окремо.

Шкода тільки, що в різних підручниках ці пояснення різні…

Отакі хаотичні думки з’явилися в моїй бідній голові, коли я прочитала певну перекладацьку дискусію. Втрапила на неї геть випадково. Даруйте за інтимну подробицю, шукала книгу для читання у ванні, знайшла журнал «Всесвіт», №5-6 за 2011 рік, де акурат один читач не згоден був з друкованими раніше перекладами поезії «Лондон» англійського класика Вільяма Блейка, ну й пішло… До дискусії підключилися інші люди (в тому числі, викладач англійської літератури в одному з кращих американських вузів).

Не знаю, чим все завершилося, бо дискусія успішно дотягла до кінця 2011 року, не схоже, щоб сперечальники згодилися, а більше номерів у мене немає.

Щоб з’ясувати, про що йдеться, то от оригінал

Читати більшеCollapse )

Тут у читача, боюся, голова піде обертом. Про що ж, холера, йдеться в цьому вірші? Ну, крім загального означення: автор блукає Лондоном і описує свої враження.

Сформулюю-но я три питання. Зарані попереджаю, що точної відповіді на всі три не знаю. Просте, складніше, найскладніше.

1.Що то за сажотруси (Chimney-sweepers) такі, чого вони кричать (плачуть) в церкві? Можна їх, якщо не влазять у розмір, замінити кимось іншим, — каменярами (як у № 2), мулярами, штукатурами? Це, повторю, найпростіше питання, недаремно сажотрусів переважно так і залишають сажотрусами, але от чого вони кричать, від повноти життя чи що?

2.Кого і за що клене «повія юна» (youthful Harlots curse)? Чужі «подружні катафалки»? Образ дійсно сильний, але їй-то що, хіба вона заміжня? А що то за невинне немовля і воно тут до чого? І чиє?

3.Питання найгірше. Яка там ця Темза з вулицями? Пишна? Вільна? Хартійна (що це таке?) Схиляє до роздумів про права? Буває, звісно, мене от ходіння вздовж залізниці схиляє до роздумів. А «уличный чертеж» — що воно таке і, знову ж, чому цей сам епітет (charterd) автор вживає і щодо Темзи? Вона теж схиляє до роздумів чи прокреслена? А, може, ці всі люди неправі і мається на увазі щось зовсім інше? Щось таке — сучасникам автора («Лондон» написаний, принаймні, опублікований 1794-го року) воно видавалося очевидним, а нам — ну ніяк?

Прошу відважно писати. Все приймається!




Оригінал цього запису знаходиться на платформі http://tin-tina.dreamwidth.org/387725.html
19-е-серпень-2016 01:36 pm(без теми)
ромашка

Діамантовий перстень

«Діамантовий перстень» Людмили Старицької-Черняхівської — пригодницька повість, дія якої відбувається 1831-го року, під час польського листопадового повстання, — воно є головним історичним тлом книги. Ця, безперечно, знаменна подія показана з точки зору більш-менш нейтрального героя. Він не надто співчуває російській армії, хоча сам б’ється у її рядах і дуже серйозно трактує свій, сказати б, професійний обов’язок. І не надто співчуває повстанцям — він українець, зі старшинського роду, що походить начебто від Лисенка-Вовгури, найшаленішого з козацьких полковників доби Хмельницького, що міг би дати фору самому Кривоносу.

Але ця остання обставина не забороняє головному героєві віддавати належне мужності та героїзму інсургентів та розділяти притаманний усьому його часопросторові романтичний порив до свободи. Тому керується цей наш Лисенко (до речі, Старицькі та Лисенки — близькі родичі) власним кодексом, який не раз змушує його вибирати між честю й коханням…. а що, зрештою, трапилося — про це можна прочитати.

Читати більшеCollapse )




Оригінал цього запису знаходиться на платформі http://tin-tina.dreamwidth.org/387504.html
15-е-серпень-2016 01:46 pm - Як писалася "Енн..."
ромашка
 Можливо, шанувальниці та шанувальники найвідомішого твору Л.М.Монтгомері,  "Енн із Зелених Дахів", - зацікавляться фрагментом "Альпійської стежини", де описується процес створення "Енн..."

Читати більшеCollapse )

Оригінал цього запису знаходиться на платформі http://tin-tina.dreamwidth.org/387139.html
ромашка

Богині Балі

Читати більшеCollapse )

Переповідати обряд не буду, але і опис дуже гарний, і описуване, вочевидь, було дуже гарним видовищем. А всім дуже раджу почитати!
 




Оригінал цього запису знаходиться на платформі http://tin-tina.dreamwidth.org/386978.html
22-е-липень-2016 12:04 pm - Червоний диявол
ромашка
І, перш ніж я заберуся у відпусткуврешті зібраний в один файл, відформатований і готовий до завантажень

Читати більшеCollapse )

Оригінал цього запису знаходиться на платформі http://tin-tina.dreamwidth.org/386706.html
21-е-липень-2016 06:07 pm - Лицар і кролева
ромашка
Або ж історія про королеву Кунгуту і лицаря Завішу
Призначена для любителів історичних цікавинок, насамперед тих, що читали колись поп-версію цієї розвідки в "Історичній правді".
Тепер вона доповнена
- екскурсами в історію Галицько-Волинського князівства
- бодай коротким описом його стосунків зі сусідніми державами (західними і східними)
- поясненням, хто такі Бабенберги і який вони мали стосунок до нас
- і ще усілякими поясненнями, описами та з"ясуванням (врешті), що таке ця "Молитва Кунгути", з якої все почалося
- і яка Кунгута мається на увазі.

Ласкаво прошу до читання. І дуже буду вдячна за відгуки: я от ношуся з ідеєю зібрати ці історичні розвідки як не під спільну обкладинку, то бодай у спільний файл.

Але мій вельмишановний рідер нарікає, що дуже багато героїв з дивними іменами (а я ж їх навіть трішки українізувала і Пжемисл став Пшемиславом, а Завіш - Завішею).

Але це такий жанр, що ні не збреше, ні не затаїть.



Оригінал цього запису знаходиться на платформі http://tin-tina.dreamwidth.org/386557.html
20-е-липень-2016 01:17 pm - Блакитний Замок
ромашка
Вкотре перевичитаний і переформатований.
Ще тепер викласти історичні матеріали - і можна братися за давно плановану "Альпійську стежину".



Оригінал цього запису знаходиться на платформі http://tin-tina.dreamwidth.org/386192.html
ромашка

Принц Богуслав Радзивіл

Я брала цю книгу до рук з втіхою і легким острахом. Тішилася — вона мала нагадати про ті блаженні часи, коли ми ще не війною переймалися, а питаннями:

- чому жінок 16-17 століття називали білоголовими

- якими були стосунки між членами родини Лупулів

- чи годиться називати короля Чарльзом чи, як звично, Карлом

- чому літописці Радзивілів записали «Домну Марію» як «Думну Марію»

і ще усілякими хитромудрими заковиками.

А лякалася, — бо розуміла, що читання книги Ірини Раневської «Німецький принц Радзивіл» — нелегка праця і вимагатиме значної співучасті читача. Тим часом, досі Богуслав Радзивіл не був героєм мого роману. Пані Ірино, даруйте, я копирсалася у подіях та героях 17-го віку ще до того, як ми з Вами познайомилися. Як ще тоді я уподобала собі Стефана Немирича, так і досі. Дуже тішуся, що він є і у Вашій книзі, сподіваюся, що й надалі не забудете.

А тепер, закінчивши вступ, переходимо до суті.

Читати більшеCollapse )

Оригінал цього запису знаходиться на платформі http://tin-tina.dreamwidth.org/385944.html
16-е-липень-2016 02:30 pm(без теми)
ромашка
 Копирсаючись із матеріалами про останніх чеських королів з династії Пшемислідів, натрапила я на таку собі Риксу Ельжбету...
Як? Ви не знаєте Рикси Ельжбети? Адже це польська королівна, двічі виходила заміж (за Вацлава ІІ і Рудольфа Габсбурга), двічі овдовіла. Одна з найвродливіших (ну нехай, перевірити і так не можемо) і найбагатших (це вже точно, обидва мужі залишили їй "оправу віна" - по 20 000 марок) жінок свого часу. Особа вельми самостійна, а її життя могло бути сюжетом роману.

Але я не про це. Виявляється, Рикса Ельжбета була першою полькою, точна дата народження і смерті якої відомі історикам.
1 вересня 1288 - 19 жовтня 1335 р.

От і стало мені цікаво: а як з цією обставиною в інших країнах? Щодо якої русинки, угорки, візантійки, француженки, англійки ми знаємо оці термінальні дати? І де жила найбільш рання "документальна" жінка середньовіччя? Так інстинктивно я б ставила на Візантію, однак насправді - гадки не маю. 

Оригінал цього запису знаходиться на платформі http://tin-tina.dreamwidth.org/385564.html
5-е-липень-2016 06:10 pm(без теми)
ромашка
 Про життя і пригоди Балик, Ходик, Кошколдовичів, Половців, менжного князя Лика, архітектора Себастьяна Браччі та ще всяких-інших людей у 16 столітті та пізніше, в Києві та поза Києвом сущих
http://divczata.org/history/kiivski-povisti-mikhaila-staritskogo.html Оригінал цього запису знаходиться на платформі http://tin-tina.dreamwidth.org/385404.html
3-є-липень-2016 03:02 pm - Червоний диявол
ромашка
Михайло Старицький
Червоний диявол

 http://divczata.org/articles/chervonii-diyavol.html






Оригінал цього запису знаходиться на платформі http://tin-tina.dreamwidth.org/385279.html
17 століття

Питання та відповіді

На найближчий час поставила я собі амбітне завдання написати більш-менш ґрунтовну післямову до «Червоного диявола», у якій показати, що і суто пригодницька повість зі щасливим закінченням теж може бути історичною, а ще переповісти про те, що в рамки повісті не помістилося, хоча й відбувалося з тими самими людьми у тому самому Києві. А відбувалося чимало!

Щоб це амбітне завдання виконати, намагатимуся я не відволікатися ні на що інше, а всю свою мережеву активність зосереджу на оцьому записові. Котрий певний час провисить верхнім, а я його час від часу доповнюватиму, додаючи туди різні питання, що виникли при обговоренні теми середньовічної урбаністки. А також відповіді, якщо знатиму такі. Всі зацікавлені особи запрошуються до співучасті: ставимо питання і відповідаємо.

Питання перше, сформульоване м.ш.ф. naiwen: кількість населення Києва у 16-17 столітті, порівняння його у цьому сенсі з іншими містами Речі Посполитої.

От що знайшлося у книзі Н.Білоус «Київ наприкінці 15-го - у  першій половині 17-го століття».

Читати більшеCollapse )

Питання наступне, теж від м.ш.ф. naiwen.
Якщо цеховий устрій і міське життя загалом так сильно були зав’язані на релігію, то як же справлялися іновірці?

Читати більшеCollapse )

Друга частина попереднього питання - євреї і цеховий устрій.
Тема дуже широка, тому навіть подальша - доволі довга - цитата з Грушевського є лише схематичним і приблизним описом.

Читати більшеCollapse )

Питання №3 — що ж таке, врешті, та «вандрівка» чи як її, скільки триває, куди потрібно мандрувати, чи обов’язкова, як підтвердити, що кандидат дійсно мандрував заради науки, а не волочився задля розваги? О, а звідки взялося саме слово?

Читати більшеCollapse )

Продовження наступного питання.

Що воно за «штука містеріум», вона ж майстерштук чи майстерштик, яку треба пред’явити для одержання кваліфікації майстра?

Читати більшеCollapse )

Мабуть, від цього майстерштуку зосталося в нашій мові слово штукмейстер, яке означає не стільки навіть вмілого майстра, скільки штукаря, фокусника.

Питання четверте
Чи існували жіночі цехи?

Читати більшеCollapse )


17 століття

Воєводи і підвоєводи

Воєводи правили Києвом віддавна — ще відтоді, як наприкінці 15-го століття на зміну князям з династії Олельковичів прийшов призначений у Вільні воєвода Гаштольд і з того часу в княжій столиці «воєводы быша». Ще тоді кияни сприйняли таке пониження статусу дуже болісно — ну й можливо відтоді склалася традиція, що городяни з воєводами не дуже мирили. Навіть тоді, коли воєводами були люди, що до Києва майже зовсім не показувалися. От, скажімо, князь Костянтин Костянтинович Острозький волів сидіти у своїх волинських маєтках, а Станіславу Жолкевському навіть ЙКМ мусив зробити зауваження, що він у центрі свого воєводства бував тільки двічі, та й то по дорозі на чергову війну. І лише з наступником Жолкевського, Томашем Замойським, кияни мали добрі стосунки, але він, на жаль, помер молодим.

Читати більшеCollapse )





Оригінал цього запису знаходиться на платформі http://tin-tina.dreamwidth.org/384756.html
17 століття

Цехмайстри, майстри, підмайстри, челядники та учні

Слідом за ними виступили цехи. Перед усіма, одразу ж за хоругвами, пройшов цех золотарів. Мартин ішов першим, несучи на золоченому древку велике знамено, на якому з одного боку була зображена храмова ікона цехової церкви, а з другої — на червоному полі золотий ланцюг. Слідом за ним йшов цехмайстер, поважний сивобородий старець, за цехмайстром йшли майстри, а вже за ними — підмайстри й учні. За цехом золотарів пройшов цех шевців. Знамено ніс молодий цеховик. З одного боку знамена було зображення Миколая Доброго, а з другого красувалися величезні ножиці, наперсток і голка... Цехмайстер, майстри і підмайстри йшли у такому ж порядку. За шевцями пройшли кушніри з горностаєвою мантією, зображеною на блакитному тлі. За кушнірами рушили шевці з великим чоботом, зображеним на жовтому оксамиті, далі йшли сідлярі, столяри і теслі, каменярі, і перед зачарованими очима городян довгим ланцюгом розгорталася цехова процесія: мерехтіли строкаті знамена із зображенням інструментів ремесла з одної сторони та іконою патрона — з іншої; неквапом виступали цехмайстри і майстри.

Я цілковито впевнена, що більшість читачів зможе розповісти на цю тему далеко більше, ніж я. Вважайте, що подальші речення — невеличке резюме, потроху для себе самої, а потроху для тих читачів Сапковського, що не зовсім розуміють: до якого це «чародійського терміну» не приймуть малу Німуе, якщо вона «шмарклі не підітре» («Хрещення вогнем»)? Або яку це вандрівку, за зразком цехової, відбуває Тиціана Фреві («Сезон гроз»). Отож…

Читати більшеCollapse )


Оригінал цього запису знаходиться на платформі http://tin-tina.dreamwidth.org/384078.html

17 століття

Райці, лавники, бурмистри

двері знову заскрипіли протяжно й жалібно, і в залу по трьох кам’яних сходинках спустилися двоє поважних райців. Вони мовчки поклонилися війтові і зайняли свої місця на довгих давках біля столу. Ще і ще раз скрипнули двері, впускаючи сивих достойних городян, панів райців та лавників (Лавник соответствует нашему гласному, а райца — советник — члену управи. (Прим. першодруку).)

Шановні міщани і городяни, бурмистри та райці, уся річ посполитая київська

Райцями демонстративно нехтує, скликає бали і гулянки…

— Зі свого боку райці скаженіють, підбурюють проти неї, кого вдасться, псують їй репутацію, як можуть,

Читати більшеCollapse )

Оригінал цього запису знаходиться на платформі http://tin-tina.dreamwidth.org/383951.html
17 століття

Про війтів та грододержців

«А войтъ ни передъ ким інымъ, только передъ нами не иначей, только ихъ же правом Немецким маєт отповедити, и то єстли бы былъ передъ нас позванъ нашимъ листомъ»

Ходика з виглядом знавця присунув до себе книгу і прочитав два параграфи, вказані війтом: «Також, коли в ночи с огнем на месте в домех сиживали, за то на них воевода биривал; ино мы то им отложили: нехай о том войт видает, как мает то в грози ми­ти; а если бы не хотил войт того смотрети, а того недбалостью, которая бы ся от огню мисту шкода стала, тогда ми маем сами за то виною нашею карати».

— Прошу, — промовив Велерад, граючись тяжким буздиганом, що лежав на столі. — Я Велерад, війт Визими.

Читати більшеCollapse )



Оригінал цього запису знаходиться на платформі http://tin-tina.dreamwidth.org/383674.html
Сторінка була завантаженасерпень 26-е 2016, 5:02 am GMT.